Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Експериментальна робота
- Звіт про виїздне засідання в школу Тріумф 2010
Звіт про виїздне засідання в школу Тріумф 2010
Матеріали підготував Петро Володимирович Мороз, старший науковий співробітник лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України
Виїзне засідання НАПН України
Педагогічна наука звітує в школі
У стінах одного із найкращих загальноосвітніх навчальних закладів міста Києва – приватної спеціалізованої школи «Тріумф» ‑ відбулося виїзне засідання вченої ради Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України. Члени вченої ради, співробітники лабораторії суспільствознавчої освіти та педагогічний колектив навчального закладу обговорили питання піднесення ролі експериментальної роботи та впровадження педагогічних інновацій в шкільній практиці. Учасники засідання мали змогу ознайомитись із діяльністю приватної школи «Тріумф».
Сучасний етап розвитку людської цивілізації посилює вимоги до рівня підготовки випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Від фахівців нині вимагаються такі навички як уміння швидко орієнтуватися в потоках інформації і будувати нові моделі — як пізнавальні, так і прагматичні. Відповідно навчально-виховний процес у школі постіндустріального суспільства вимагає створення умов для розвитку творчої особистості. Ефективний шлях досягнення цього результату – сформувати пошуковий стиль мислення, прищепити інтерес до інтелектуальної діяльності і пізнання. Усвідомлюючи протиріччя між традиційними методами навчання та викликами сучасного суспільства вчені та педагоги-практики стали звертатися до пошуку освітніх технологій, що побудовані на інших принципах, і, насамперед, до особистісно-орієнтованих та розвивальних підходів до навчання.
На сьогодні виникло багато питань. Який стан справ у підготовці школярів до життя в нових умовах у загальноосвітніх закладах? Які завдання постають перед адміністрацією шкіл і педагогічними колективами? Чи готова сучасна школа до впровадження педагогічних інновацій? І головне, що може запропонувати педагогічна наука школі? Саме цим питанням було присвячене виїзне засідання вченої ради Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук, яке відбулося 29 квітня 2010 року на базі приватної спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов «Тріумф» (м. Київ). На порядку денному був звіт про експериментальну роботу лабораторії суспільствознавчої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах тому, що школа «Тріумф» є експериментальним майданчиком вище зазначеної лабораторії.
Відкриваючи засідання, заступник директора Інституту педагогіки з наукової роботи Олег Топузов зазначив,що зростання ролі експериментальної роботи та впровадження педагогічних інновацій в шкільній практиці зумовлено закономірними процесами розвитку освіти. Зміни, що відбуваються у соціальній діяльності людини, потребують нових якостей особистості: креативність мислення, комунікативність, уміння логічно мислити і робити правильний вибір у видах діяльності. Проте, шкільна сучасна освіта, на думку науковця, не завжди відповідає реальним потребам суспільства, особистості, підходячи до процесу навчання, здебільше, традиційно, не зважаючи на різноманітність напрямів та інтересів учнів. Тому, школа має ґрунтуватися на істотних якісних змінах, які відбуваються у освітянському середовищі під час формування змісту освіти, підручників і підготовки кадрів.
У процесі підготовки до впровадження педагогічних інновацій передусім потрібно звернути увагу на зміст і форми організації навчального процесу, а також необхідно знайти методичне обґрунтування, яке уможливить учням усвідомити не тільки процеси і явища навколишнього середовища, а й дізнатися більше про свою індивідуальність, здійснити свій майбутній професійний вибір, який буде відповідати внутрішній структурі й світогляду особистості. Він також наголосив, що реформування старшої школи - дуже відповідальна місія і кожний, хто причетний до цього, має бути кваліфікованим спеціалістом і нести громадянську відповідальність. Наприкінці виступу, Олег Михайлович висловив сподівання, що обговорення проблеми навчання історії у старшій школі допоможе розумінню педагогічної проблеми та її становленню у навчально-виховному процесі.
Завідувачка лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України Олена Пометун, в своїй доповіді висвітлила проміжні результати експериментальної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах співробітниками лабораторії у 2008‑2010 роках та дані педагогічних спостережень. Нині співробітники лабораторії досліджують тему «Методичні засади навчання історії України в профільній школі». Кінцевим оформленням результатів дослідження мають бути підручники (академічний рівень) з історії України для учнів 10‑12 кл., методичний посібник «Дослідницька діяльність учнів в процесі навчання історії України», навчальний посібник до курсу «Права людини 10-11 кл.», а також 7 посібників з елективних курсів з історії України: «Вчимося досліджувати», «Українське відродження в першій третині ХХ ст.», «Історія першої половини ХХ ст. в особах», «Історія українського кінематографу ХХ ст.», «Історія філософської думки України ХХ ст.», «Духовна історія України ХХ ст.», «Історія української культури».
На аналітико-констатувальному етапі експериментальної роботи, що відбувався протягом 2008-2009 рр., як зазначила в своїй доповіді Олена Іванівна, співробітниками лабораторії визначено основні вимоги вчителів і учнів до підручника з історії для профільної школи, види дослідницької діяльності учнів 10-11 класів, доцільність вивчення у профільній школі елективних курсів з історії України та ступінь зацікавленості учнів у їх виборі, виявлено критерії, показники і рівні сформованості предметної компетентності учнів старших класів з історії, кількісні та якісні характеристики цих рівнів, рівень готовності вчителів до запровадження дослідницьких методів і форм роботи з старшокласниками на уроках історії та інше. Наприкінці 2009 ‑ на початку 2010 рр. більшістю співробітників лабораторії розпочато формувальний експеримент, метою якого є перевірка підготовлених співробітниками лабораторії рукописів підручників і навчальних посібників. У системній апробації матеріалів беруть участь 10 учителів та 232 учні 10-11 класів експериментальних навчальних закладів. Апробація проміжних результатів експериментальної роботи систематично відбувається також на наукових конференціях, семінарах, шляхом публікацій наукових статей.
Доповідач в своєму виступі підкреслила, що місце проведення цього заходу вибране не випадково. Фаховий рівень педагогічного колективу школи «Тріумф» досить високий ‑ серед членів колективу: 4 кандидати наук, 20 вчителів вищої категорії. Головне в педагогічного колективу є бажання реалізовуючи авторські методики та співпрацюючи з авторитетними науково-методичними центрами.
Адміністрація школи «Тріумф» ознайомила науковців з роботою навчального закладу. «Тріумф» як зазначила у своєму виступі директор навчального закладу Олена Мовчун, — це дім, у якому минає дитинство. Ця школа вдало поєднує найкращі традиції вітчизняних освітніх закладів та родинної педагогіки. Тут здобувають знання діти віком від 3 до 17 років. У класах навчається невелика кількість учнів (до 12 осіб). Поділ на групи, гнучка система розкладу, індивідуальні навчальні програми — усе це сприяє індивідуалізації навчання. Навчальним планом передбачені як традиційні уроки, так і нетрадиційні: логіка і шахи, історія мистецтв й літературної казки, дизайн і хореографія, бальні танці й айкідо, інформатика й етикет — предмети хоч і додаткові, проте такі, що дають учневі можливість розкрити свої таланти.
Члени вченої ради мали змогу ознайомитися не лише з умовами навчання, а відвідали відкриті уроки. Зокрема уроки математики в 2 класі «Морська мандрівка» (вчитель методист Боценюк Тетяна Казимирівна), етики в 6 класі «У чому сила любові» (Данилевська Оксана Миколаївна (вчитель методист, кандидат філологічних наук), української літератури у 8 класі «Образ Роксолани в однойменній історичній повісті Осипа Назарука: проблема кохання й служіння народові» (вчитель-методист Блажко Марія Богданівна), історії в 11 класі «Особливості розвитку сучасної України» (вчитель-методист, заслужений вчитель України Худобець Олександр Анатолієвич).
Заслухавши і обговоривши інформацію членів комісії у складі Л. Калініної (голова), В. Лапінського та Г. Щекатунової, виступи членів педагогічного колективу школи «Тріумф» О. Мовчун, О. Худобця вчена рада в цілому позитивно оцінила організацію та результати роботи лабораторії суспільствознавчої освіти в експериментальних навчальних закладах.
В той же час, учасники засідання відзначили, що експериментальна робота в загальноосвітніх навчальних закладах стикається з певними проблемами. Насамперед, відсутнє матеріальне стимулювання вчителів – експериментаторів. Дослідження базуються виключно на педагогічному ентузіазмі, любові до педагогічної праці та бажанні вчителів довести до науковців свій практичний досвід, який вони здобули завдяки проведеному експерименту. Спостерігаються недостатні умови для апробації педагогічних інновацій, рукописів підручників, навчальних та методичних посібників. Це певним чином гальмує процес забезпечення інноваційного розвитку шкільної освіти, в тому числі історичної. Таким чином, існує потреба розв’язати це питання на загальнодержавному рівні.
Завідувач лабораторії дидактики Василь Кизенко в своєму виступі наголосив, що педагогічний експеримент вимагає від дослідника високої методологічної культури, ретельної розробки програми дослідження. Експеримент розрахований не лише на оцінку можливості реалізації нововведення. Його головна мета — сприяти підвищенню якості навчально-виховного процесу. Тому, сучасний педагогічний експеримент повинен спиратися на весь арсенал дослідницьких методів, які реалізують науковий пошук (бесіда, анкетування, різноманітні види спостережень, опитування, масові дослідження тощо).
Учасники засідання зазначили, що експериментальна робота цінна не лише науковими результатами. По-перше, накопичується досвід школи в науково-дослідницькій діяльності, що позитивно впливає на навчальний процес. По-друге, створюються умови для розвитку і самовираження особистості учня. По-третє, участь в експериментальній роботі розкриває особистість вчителя, спонукає його до роботи над підвищенням свого фахового рівня, сприяє збагаченню освітянського колективу новими педагогічними ідеями.