Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Наші публікації
- статті
- МІСЦЕ І РОЛЬ ШКІЛЬНОГО ПІДРУЧНИКА ІСТОРІЇ В УМОВАХ ДОСЛІДНИЦЬКОГО НАВЧАННЯ
- МІСЦЕ І РОЛЬ ШКІЛЬНОГО ПІДРУЧНИКА ІСТОРІЇ В УМОВАХ ДОСЛІДНИЦЬКОГО НАВЧАННЯ продовження
Будучи основним засобом навчання сучасний шкільний підручник є ядром, навколо якого групуються всі інші навчальні засоби. Координаційна функція шкільного підручника дає можливість встановити взаємозв’язки з іншими джерелами та засобами інформаційно-предметного забезпечення, що становлять систему навчально-методичного забезпечення будь-якої навчальної дисципліни. Сучасний підручник історії повинен координувати функціональне призначення всіх засобів навчання, у тому числі й новітніх комп’ютерних програм, а також використання відповідних змісту шкільної історичної освіти відомостей, що містяться в засобах масової інформації, відповідно до диференціації навчання. Проте повністю реалізувати інтегруючу функцію курсів історії підручник один не зможе. Тому цілком логічно постає питання про навчально-методичний комплекс, який би охоплював підручник, книгу для читання, методичні посібники для вчителя, збірник завдань, комп’ютерний посібник, робочі зошити тощо. Методичний апарат навчально-методичного комплексу має бути різнорівневий, спрямований на розвиток аналітичних і творчих здібностей учнів, а вчителеві надавати можливість застосувати широкий спектр методів, форм і прийомів навчання та контролю за рівнем навчальних досягнень учнів.
Таким чином, реалізація координуючої функції повинна сприяти виробленню в учнів уміння орієнтуватися в стрімкому потоці наукової інформації, поглиблювати передбачені програмою знання, творчо застосовувати знання в процесі практичної діяльності. Координаційна функція збагачує і розвиває базові елементи змісту шкільних курсів історії, надає їм універсального характеру, встановлює глибокі внутрішні зв’язки між шкільними дисциплінами.
Провідну й синтезуючу роль відіграє виховна функція шкільного підручника історії. На нашу думку, історична освіта повинна допомогти кожному учневі засвоїти певну систему цінностей: етнокультурних, загальнонаціональних і планетарних. За допомогою підручника історії мають бути реалізовані такі виховні завдання шкільної історичної освіти:
- формування історичної (соціальної) самосвідомості в учнів;
- розвиток інтересу, виховання шанобливого і толерантного ставлення до історії, релігії, культури свого та інших народів світу;
- вироблення ціннісних орієнтацій і переконань, суб’єктивних (індивідуальних) етичних та естетичних критеріїв ставлення до різноманітних аспектів світової цивілізації в її розвитку і визначення власної ролі в ній;
- створення умов для набуття учнями науково обґрунтованих знань про діалогічний, безпечний спосіб взаємодії з людьми, природою, культурою, цивілізацією;
- розвиток творчого й критичного мислення;
- формування світоглядної, моральної, політичної, художньо-естетичної культури в учнів.
Висновки. Отже підсумовуючи зазначимо, що функціями шкільного підручника історії в умовах дослідницького навчання є: реалізація принципів особистісно орієнтованого навчання, історичної реконструкції, трансформаційна, інтегруюча, координаційна та виховна. Характерною ознакою підручника нового покоління є навчання за його допомогою методів і прийомів учіння, тобто вироблення вміння вчитися, самостійно оволодівати знаннями. Реалізація елементів дослідницького навчання в підручнику історії передбачає, що в структурі та змісті підручника повинні бути засоби організації продуктивної діяльності учнів (дослідницька, творча діяльність школяра; використання методу аналогій, порівняння різних точок зору і підходів до висвітлення подій; наявність оцінної позиції щодо навчального матеріалу; рефлексивне осмислення прочитаного). Матеріал тексту підручника має викладатись таким чином, щоб створювались умови для діалогу між текстом і учнем. А це означає, що текст підручника повинен містити в явному чи прихованому вигляді запитання чи систему запитань, на це запитання можна дати попередню відповідь (висунути гіпотезу) і в тексті повинен бути матеріал для перевірки гіпотези, тобто для самоконтролю. Пізнавальні завдання підручника мають забезпечувати використання учнями відповідних методів і методології історико–соціального дослідження при аналізі відповідних типових сюжетів, навчати їх ставити запитання й усвідомлювати мету діяльності, прогнозувати, здійснювати самоконтроль та самокорекцію, оцінювати якість виконаної роботи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям. - Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. – 278 с.
2. Гуревич А.Я. К вопросу об особенностях исторической науки / А.Я. Гуревич // Вопросы методологии исторической науки. – М., 1967. – С. 178 – 198.
3. Запрудский Н.И. Моделирование и проектирование авторских дидактических систем : пособие для учителя / Н. И. Запрудский. -Минск, 2008. - 336 с.
4. Зуев Д.Д. Школьный учебник /Д.Д. Зуев. – М.: Педагогика, 1983. – 240 с.
5. Кодлюк Я. Підручник для початкової школи: теорія і практика. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 288 с.
6. Леонтович А.В. Исследовательская деятельность учащихся как образовательная технология [Електронний ресурс] // Режим доступу до статті: http://www.researcher.ru/methodics/teor/f_1abucy/a_1aoiu2.html
7. Методологические проблемы истории: учеб. пособие для студентов, магистрантов и аспирантов ист. и филос. специальностей учреждений обеспечивающих получение высш. Образования /В.Н. Сидоровцов [и др.] ; под общ. ред. В.Н. Сидорова. – Мн.: ТетраСистемс, 2006. – 352 с. С.140–142
8. Несторенко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини: Навчальний посібник для студентів вищих учбових закладів /В.Г. Несторенко. – К.: Абрис, 1995. – 336 с.
9. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства: Навч. посібник / Юрій Віталійович Павленко / Відп. ред. та автор вст. слова С. Кримський.– К.: Либідь, 1996. – 360 с.
10. Панов В.И. Психодидактика образовательных систем: теория и практика / Виктор Иванович Панов. – Спб.: Питер, 2007. – 352 с.
11. Савенков А.И. Психологические основы исследовательского подхода к обучению: Учебное пособие /Александр Ильич Савенков. – М.: «Ось-89», 2006. – 480 с.
12. Савченко О.Я. Без якісного підручника якісна шкільна освіта неможлива /О.Я. Савченко //Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць /Редкол. – К.: Комп’ютер у школі та сім’ї, 1999. – С. 3 – 6.
13. Уваров А.И. Гнесеологический анализ теории в исторической науке / А.И. Уваров – Калинин, 1973. – 220 с.
14. Хуторской А.В. Методика личностно-ориентированного обучения. Как обучать всех по-разному?: пособие для учителя / Андрей Викторович Хуторской. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2005. – 383 с.
15. Шамова Т.И.Активизация учения школьников /Т.И. Шамова. – М.: Педагогика, 1982. – 208 с.
Аннотация. В статье рассмотренные дидактические функции учебника истории в условиях исследовательского обучения. Выяснена ведущая из них – реализация принципов личностно ориентированного обучения – ее суть, особенности воплощения в школьном учебнике истории древнего мира. Обосновано, что характерным признаком учебника нового поколения является обучение с его помощью методов и приемов обучения, то есть выработка умения учиться, самостоятельно овладевать знаниями.
Annotation. In the article the considered didactic functions of textbook of history in the conditions of the research teaching. An anchorwomen is found out from them is realization of the personality oriented teaching is its essence, features of embodiment in the school textbook of ancient history. It is grounded, that teaching is the characteristic sign of textbook of new generation with his help of methods and receptions of teaching, that making of ability to study, independently to seize by knowledges.